Казка тривалістю десять днів.
Пригадую ще недавно ми проводили перші батьківські сходини на яких розповідали про казковий світ табору, після якого діти повертаються самостійнішими, витривалішими, чемнішими….
Тоді це були лише пересказані слова, почуття, емоції інших пластунів.
Цього літа новаки підготовчого гнізда «Мандрівники зачарованого лісу» та їх виховники пройшли свої перші табори.
Ігри протягом дня, співи та імпрези, спорт та перемоги та звісно – Вогник з його емоційним закриттям дня.
Навчитись правильно вибрати одяг за погодою не так то й легко, коли ти звик до батьківської опіки.
Споживання їжі теж виклик, бо немає що підгризти в продовж дня, а їсти хочеться. Тому вже на другий прийом їжі сильно не роздумували над своїми вподобаннями.
А от купіль в басейні манила всіх. Підводні човни, рибки, сокирка (Ярик Невгамовний) та акули плавали залюбки))) Це мабуть єдине місце куди навіть двох повторень команди не потрібно було говорити.
Веселі спогади також залишились від Шкарпеткового театру, театру тіней, катання в картонних машинах (Тесла-Тарас, Форделло і звісно Ламборгіні) та мандрівки до замку Любертів.
Маю надію, що досвід здобутий під час табору буде лише примножуватись.
П.С. Дякую проводу табору за безцінний досвід, величезну гамму емоцій та за теми розмов на цілий рік))
admin
